Нещодавно, в середині ХХ століття, вченим вдалося з’ясувати і достовірно довести інфекційну природу карієсу. Тобто карієс – це інфекція, до якої схильні практично всі жителі нашої планети.
Стрімке зростання поширення карієсу пов’язане насамперед зі змінами у нашому харчуванні. Багато фахівців вважають, що зменшення кількості білкової їжі й розширення раціону вуглеводів за рахунок розвитку землеробства і скотарства призвело до зміни бактеріального середовища в травній системі. На початкової стадії карієсу – бактерія Streptococcus mutans, що з шлунку перейшла в ротову порожнину. Крім цього виду бактерій у розвитку процесу захворювання беруть участь ще кілька інших видів стрептококів і лактобактерій, а також актиноміцет, відповідальний за карієс кореня зуба. Стрімкому зростанню карієсу в цивілізованому світі сприяла поява громадського харчування та особливо поява продуктів з високим вмістом сахарози – рафінованого цукру, лимонадів, які забезпечують ідеальне середовище для розвитку стрептококів. Ці бактерії існують за рахунок вуглеводів їжі, розкладаючи їх до спиртів, альдегідів чи кислот.
Механізм дії
Емаль зубів складається приблизно на 95% з мінералу гідроксиапатиту кальцію Ca10 (PO4)6 (OH)2. Його шестикутні кристали поєднуються в призми, що забезпечує високу міцність тканини. В емалі лише одного різця міститься близько 5 млн. мінеральних призм.
Усі гідроксильні мінерали, що мають лужну природу, руйнуються під дією кислот. Щоб нейтралізувати кислоту їжі, кальцій з емалі запозичується організмом у слину. Якщо це відбувається постійно, то мінеральні призми руйнуються і кислоти проникають у дентин, розташований під емаллю.
Найбільш руйнівні для зубної емалі прості органічні кислоти – молочна, лимонна, оцтова, а також агресивні кислоти, що виділяються в процесі ферментації вуглеводів стрептококами. Чим простіше вуглевод, тим швидше він перетворюється на бактерії, що містяться в зубному нальоті, на кислоту. Тому, часте вживання простих вуглеводів – продуктів, що містять сахарозу, глюкозу, фруктозу, веде до прискорення процесів розвитку карієсу.
На думку стоматологів, боротьба з карієсом повинна полягати у зменшенні кількості простих цукрів у їжі, зміцненні зубної емалі та позбавленні зубного нальоту, що містить стрептококові бактерії.
Тим, хто полюбляє солодке
Шкідливу роль цукру в процесі руйнування зубної емалі першим у 1970 році довів професор датського стоматологічного коледжу Фредерік фон дер Фер. Його експерименти підтвердили, що навіть у людей з хорошим станом зубів за відсутності гігієни (добровольці не чистили зуби і не полоскали рота після їжі) і частому вживанні сахарози досить швидко відбувалася демінералізація емалі і на ній з’являлися плями.
Стоматологи відзначають, що для стану зубів шкідлива не так кількість солодкого, як частота його вживання.
У цьому відношенні рекомендації такі: солодке їжте рідше, замінюйте ферментований цукор (сахарозу, глюкозу фруктозу) сахарозамінниками – ксилітом, сорбітом, манітом, які не дають розвиток стрептококів. У натуральній їжі ксиліт містять моркву і полуницю. Щоб не відмовлятися від солодкого зовсім, безпечніше поєднувати його із кислими продуктами, наприклад, яблуками. Вони стимулюють слиновиділення, що знижує концентрацію та частково нейтралізує кислоту, що з’являється в результаті ферментації цукрів.
Фторид – за та проти
Вперше для профілактики карієсу в 1953 році почали масово додавати фториди в молоко в школах і дитячих садках Швейцарії. Нині у світі 95% зубних паст містять фториди. У їхньому складі, як правило, присутні фторид натрію, монофторфосфат, амінофторид або відразу кілька. Дія фториду полягає у впровадженні його іонів у кристалічну решітку мінеральних призм емалі, що знижує її розчинність у кислотах.
У фторування є і противники, які нагадують, що фтор і його сполуки отруйні і можуть призвести до розвитку небезпечних хвороб. Такі твердження не підкріплені доказами, але не слід забувати про пораду Парацельса: «Все є отрута і всі є ліки; тим чи іншим його робить лише доза».
Тому зубну пасту потрібно видавлювати не на всю довжину зубної щітки, а в кількості розміром з горошину, щоб уникнути перенасичення емалі фтором – флюорозу. Особливо уважно слід ставитися до такої перспективи людям, які живуть неподалік хімічних виробництв, які використовують фториди, або вулканів, що діють! Тому що фторид може надходити в організм не тільки із зубної пасти, а й із диханням чи водою.
Звичайно, для запобігання надлишку фтору існують зубні пасти, що зміцнюють емаль за рахунок кальцію або штучного гідроксиапатиту, призначені в основному для дітей, які часто ковтають пасту.
«Небезпечний» гормон
Ще один важливий висновок, зроблений вченими, стосується залежності між рівнем жіночих гормонів естрогенів у крові та мікрофлорою порожнини рота. Тобто карієс більшою мірою небезпечний для жінок. Перші дані з цього питання були отримані в Університеті Індіани в середині ХХ століття на щурах. З’ясувалося, що розвиток карієсу прискорюється при підвищенні рівня естрогенів у самців, а також у звичайних і стерилізованих самок. Вплив на стан зубної емалі рівня чоловічих гормонів – андрогенів не виявлено. Механізм впливу естрогенів на здоров’я зубів поки достовірно не вивчений. Існує припущення, що в слині містяться імунореактивні білки, чутливі до естрогену, які впливають на кількість карієсогенних мікробів.
Вакцина від карієсу
Винахід вакцини від карієсу могло б стати революційним проривом у стоматології. Поки що найперспективнішими є дослідження китайських вчених з Інституту вірусології у Вухені. Вони оголосили в 2011 році про успішне випробування комбінованої ДНК-вакцини на щурах. У складі вакцини – ДНК самого стрептокока і нуклеїнова кислота сальмонели. На бактерії сальмонели імунна система реагує активніше, заодно знищуючи і карієсогенні стрептококи.
На думку одного з провідних епідеміологів світу, Деніела Сміта з Бостонського Інституту Форсайту, така вакцина дійсно може бути ефективною, якщо прищеплювати нею дітей віком від одного до двох років. У цей період відбувається активне зростання молочних зубів, а зубний наліт, в якому містяться небезпечні бактерії, не встиг сформуватися.
Спроби створити вакцину від карієсу ускладнюються ще й тим, що крім стрептококів, на різних стадіях процесу підключаються інші бактерії, які можуть прийняти на себе функцію ініціаторів.
Тому поки що стоматологи закликають боротися з карієсом традиційними способами – регулювати харчування, дотримуватись правил гігієни та регулярно відвідувати стоматолога.